НАЦІОНАЛЬНО- ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Які цілі, принципи, завдання, заходи і форми національно-патріотичного виховання дітей та молоді в закладі освіти? + Банк досвіду з виховної роботи
Цільова соціальна програма національно-патріотичного виховання
Кабінет Міністрів України ухвалив державну цільову соціальну програму національно-патріотичного виховання.
Мета новоствореного документа — удосконалення та розвиток цілісної загальнодержавної політики національно-патріотичного виховання шляхом формування та утвердження української громадянської ідентичності.
Передбачається, що процес удосконалення та розвитку державної політики національно-патріотичного виховання відбуватиметься за кількома пріоритетними завданнями, серед яких — формування української громадянської ідентичності, військово-патріотичне виховання, формування науково-методологічних і методичних засад національно-патріотичного виховання тощо.
Що таке національно-патріотичне виховання
Патріотичне виховання в українському суспільстві залишається першочерговим як для держави, так і для системи освіти в цілому.
Основними складовими національно-патріотичного виховання є:
• громадянсько-патріотичне виховання
• військово-патріотичне виховання
• духовно-моральне виховання.
Національно-патріотичне виховання дітей та молоді — це комплексна системна й цілеспрямована діяльність органів державної влади, освітніх закладів, громадських організацій, сім’ї та інших соціальних інститутів щодо формування у молодого покоління (учнів, вихованців):
• високої патріотичної свідомості
• почуття вірності
• любові до Батьківщини
• турботи про благо свого народу
• готовності до виконання громадянського і конституційного обов’язку з захисту національних інтересів, цілісності, незалежності України, сприяння становленню її як правової, демократичної, соціальної держави.
Ключовий пріоритет національно-патріотичного виховання — формування ціннісного ставлення особистості до українського народу, Батьківщини, держави, нації.
Завдання закладів освіти — так побудувати виховну діяльність, щоб сама її організація, приклади авторитетних наставників-учителів, шкільне середовище виховували дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності.
Мета заходів національно-патріотичного виховання у навчальних закладах — сприяти набуттю дітьми та молоддю досвіду патріотичних дій, вихованню в дусі патріотичного обов'язку.
Принципи національно-патріотичного виховання
• принцип національної спрямованості виховання
• формування у молоді:
- національної свідомості
- любові до України
- свого народу
- шанобливого ставлення до української культури
- здатності зберегти національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави
• принцип культуровідповідності
• виховання — культуротворчий процес задля формування базової культури особистості на основі набутого морально-етичного досвіду людства
• принцип гуманізації виховного процесу
• акцент на особистості як на вищій цінності
• принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії
• учасники виховного процесу:
- виступають рівноправними партнерами у спілкуванні
- беруть до уваги точку зору один одного
- визнають право на відмінності у поглядах
- узгоджують свої світоглядні позиції
• принцип цілісності
• організація виховання як системного педагогічного процесу, спрямованого на:
- гармонійний та різнобічний розвиток особистості
- формування цілісної картини світу
- забезпечення наступності напрямів та етапів виховної роботи
• акмеологічний принцип
• орієнтація виховного процесу на вищі морально-духовні досягнення й потенційні можливості особистості
• створення умов для досягнення життєвого успіху
• розвиток індивідуальних здібностей
• принцип особистісної орієнтації
• розуміння того, що загальні закони психологічного розвитку проявляються у кожної людини своєрідно й неповторно
• принцип життєвої творчої самодіяльності
• становлення особистості як творця свого життя, який:
- здатен приймати особисті рішення
- нести за відповідальність за свої рішення
- повноцінно жити і активно діяти
- постійно самовдосконалюватися
- адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни
• принцип толерантності
• інтегрованість української культури в європейський та світовий простір
• формування у вихованців відкритості, толерантного ставлення до цінностей, відмінних від національних ідей, до культури, мистецтва, вірувань інших народів
• здатність диференціювати спільне та відмінне в різних культурах
• сприйняття української культури як невід’ємної частини загальнолюдської
Цілі виховних завдань патріотичного виховання:
• утверджувати в свідомості й почуттях учня патріотичні цінності, переконання і повагу до культурно-історичного минулого України
• виховувати повагу до Конституції, законів України, державної символіки
• укріплювати розуміння взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю
• сприяти набуттю здобувачами освіти патріотичного досвіду на основі:
- готовності до участі в процесах державотворення
- уміння визначати форми й способи участі в життєдіяльності громадянського суспільства, спілкуватися з соціальними інститутами, органами влади
- спроможності дотримувати законів і захищати права людини
- готовності взяти на себе відповідальність
- здатності розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів
• формувати мовленнєву культуру, толерантне ставлення до інших народів, культур і традицій
• утверджувати гуманістичну моральність як основу громадянського суспільства
• культивувати кращі риси української ментальності, як-то працелюбність, свободолюбство, справедливість, доброта, чесність, бережне ставлення до природи
• підвищувати престиж військової служби, культивувати ставлення до солдата як до захисника Вітчизни, героя
• виховувати нетерпимість до українофобства, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму тощо.
Заходи національно-патріотичного виховання
Задля виконання завдань національно-патріотичного виховання ІМЗО рекомендує розвивати у навчальних закладах мережу історичних клубів, аби учні мали можливість глибше ознайомитися з історією рідного краю та держави. Приміром, представляючи маловідомі факти минулого українського народу, можна використовувати проекти Українського інституту національної пам’яті.
Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах
Український інститут національної пам’яті, 2017
Героїчні й водночас драматичні події останнього часу спонукають до оновлення експозицій шкільних музеїв та кімнат бойової слави, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів.
На часі — використання всіх можливостей музейної педагогіки у музейних залах, світлицях.
Варто зауважувати також на волонтерській діяльності педагогів, учнів, батьків як такій, що сприяє встановленню соціальних зв’язків, набуттю дітьми шанобливого й відповідального ставлення, формуванню соціально значущої ініціативності, прагнення пожертвувати в ім’я України вільним часом, здійснити альтруїстичний вчинок.
Важливим чинником національно-патріотичного виховання є феномен Майдану — промовистого свідчення жертовності заради безумовного дотримання прав людини та поваги до людської гідності, обстоювання загальнонаціональних інтересів відмовою від особистого заради досягнення спільної мети.
20 лютого, у День Героїв Небесної Сотні, рекомендовано вшанувати подвиг Героїв Небесної Сотні, провівши в усіх навчальних закладах:
• єдиний урок
• загальношкільну лінійку
• позакласні виховні заходи.
Зміст виховних заходів має позиціонувати Майдан як форму небаченого дотепер у світовій історії мирного колективного протесту українців у відповідь на порушення базових прав людини і громадянина з боку недемократичного політичного режиму в країні.
Особливою формою роботи має стати створення та популяризація діяльності регіональних Центрів військово-патріотичного виховання дітей та молоді. Головними завданнями Центрів є:
• фізична і професійна підготовка дітей та учнівської молоді до служби в Збройних Силах України
• патріотичне виховання на традиціях українського козацтва
• пропаганда здорового способу життя
• волонтерська та пошукова робота
• проведення масових заходів, спрямованих на підвищення рівня знань молоді про стандарти НАТО та престижності проходження військової служби за контрактом у Збройних Силах України.
Форми національно-патріотичного виховання
Форми, методи та прийоми роботи з національно-патріотичного виховання доречно обирати з огляду на вікові особливості учнів, уподобання й інтереси, традиції навчальних закладів і місцевих громад, можливості навчального закладу тощо.
З-поміж популярних форм національно-патріотичного виховання виокремлено такі, як:
• інтерактивна патріотична зарядка
• творчий проект «Алфавіт мого міста»
• тематичний (національно-патріотичний) клуб вихідного дня
• майстер-клас із виготовлення арт-листівок для українських воїнів
• колективна гра зі створення панно «Україна — моя країна!»
• авторський стріт-арт на асфальті крейдою (малюнок і назва)
• гра-репортаж «Видатні імена сучасної України»
• звіт-мандрівка «Сюжетні замальовки рідного краю»
• патріотичний флеш-моб
• презентація ролику (мультфільму) на патріотичну тематику, виготовленого дітьми
• зустрічі з цікавими земляками-патріотами
• акція-пересувна виставка «Маємо знати свої права»
• реконструкція історичних подій
• виготовлення плакатів чи постерів (вітальних, узагальнюючих, символічних)
• портфоліо родинних реліквій і чи традицій
• написання книги пам’яті (родини, школи, району, міста)
• станційні ігри (квест «Знайди Декларацію — врятуй незалежність»)
• створення інфографіки (шевронів, подій)
• «живий музей»
• реальні або віртуальні подорожі (історичними музеями України чи місцями історичних подій)
• конкурси есе, біографічних розвідок
• тренінги (міні-, презентаційні, інформаційно-просвітницькі)
• флеш-моби (візуалізація державних чи національних символів, контурів кордонів України)
• лото «Меморі» (створення карток на запам’ятовування дат, назв місць, діячів та їхніх висловлювань, пов’язаних із здобуттям Україною незалежності, Днем Конституції та програвання)
• кастинг і розучування патріотичних пісень.
Щороку 22 січня українці всього світу відзначають День Соборності та Свободи України, вшановуючи світлу пам’ять про українських патріотів, що протягом віків боролися за свободу та соборність Української держави.
У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка, а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка. У грудні 1918 року лідери обох держав в українському місті Фастові підписали акт об’єднання українських земель.
22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як «Акт злуки», був обнародуваний у Києві на Софійській площі.
Це державне свято символізує єдність всіх українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.
29 СІЧНЯ ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ
29 січня в Україні відзначатиметься 107-та річниця бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога. Бій під Крутами був оборонною операцією, яка зупинила на кілька днів наступ ворога.
Подвиг крутянців, як і всіх Героїв Української революції 1917–1921 років, сьогодні став прикладом для захисників України в російсько-українській війні.
День пам'яті Героїв Крут.(відео)
16 лютого Україна відзначає День єднання. Його президент України Володимир Зеленський заснував 16 лютого 2022 року на тлі попереджень про можливу війну.
Для підняття духу і, щоб зменшити психологічний тиск, президент України Володимир Зеленський встановив нове свято, покликане нагадати, що саме в єднанні - наші сила та міць. "Нам кажуть, що 16 лютого стане днем нападу. Ми зробимо його Днем єднання", - сказав тоді президент. Так з'явився День єднання.
20 ЛЮТОГО ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ
НЕБЕСНОЇ СОТНІ
День Героїв Небесної Сотні відзначають щорічно 20 лютого.
Цьогоріч вдесяте Україна вшановуватиме пам’ять Героїв Небесної Сотні. Вдесяте в умовах війни з росією. Нині маємо десятки тисяч загиблих від російської зброї.
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, обстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.
20 лютого День пам’яті Героїв Небесної сотні (відео)
19 лютого – День Державного герба України
Державний герб України – це один із чотирьох офіційних символів поряд з Прапором, Гімном і Конституцією.
19 лютого 2024 року виповнюється 32 роки від дня затвердження Державного герба України.
10 березня в Україні відзначається особливе свято — День Державного Гімну України. Це свято дуже важливе для всіх українців, особливо сьогодні, коли триває повномасштабна війна, оскільки воно символізує єдність, силу та стійкість нашої країни. День Державного Гімну — це нагадування про важливість національної ідентичності та єдності, а також свято унікальної культури та традицій нашої незламної країни. Саме так сьогодні звучить душа українського народу, що бореться за свою незалежність, волю та майбутнє. Саме так звучить єдність та незламність української нації.
Дата була затверджена у 2021 році 7 грудня Кабінетом Міністрів України. Твір композитора Михайла Вербицього та поета Павла Чубинського «Ще не вмерла України…» став державним символом нашої країни. Дата відзначення Дня Державного Гімну України обрана відповідно до події, коли вперше прозвучав цей твір на концерті, присвяченому Дню пам’яті Тараса Шевченка. Концерт відбувався у Перемишлі (Польща), а композиція на тому концерті звучала, як заключна. 15 січня 1992 р. президія Верховної Ради затвердила Державний Гімн України на музику Михайла Вербицького. 6 березня 2003 року парламент України ухвалив Закон «Про Державний Гімн України» зі словами першого куплету і приспіву пісні Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».
День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війни (8 травня)
Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» встановлено День пам’яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня з метою вшанування пам’яті всіх жертв Другої світової війни 1939–1945 років.
Запроваджуючи цю пам’ятну дату, Україна прагнула доєднатися до європейської традиції відзначення перемоги у Другій світовій війні, пошанування всіх борців із нацизмом та жертв війни. А також – нагадати, що війна розпочалася внаслідок домовленостей між двома тоталітарними режимами: націонал-соціалістичним (нацистським) у Німеччині й комуністичним в СРСР. У 1939–1945 роках обидва тоталітарні режими вчинили на українській землі численні злочини проти людяності, воєнні злочини та злочини геноциду, внаслідок чого український, єврейський, кримськотатарський та інші народи, що жили в межах території сучасної України, зазнали величезних втрат.
Історична довідка
Внесок українців у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства – загинуло від 50 до 85 мільйонів людей. Українці воювали на боці антигітлерівської коаліції (Об’єднаних націй) – і в складі Червоної армії, й армій західних союзників, і підпільних рухів Опору – та здійснили значний внесок у перемогу над нацизмом. А українська земля була одним з основних полів битви у цій війні. Ціною перемоги стали надзвичайні втрати впродовж 1939–1945 років – українців та інших народів, які проживали на нашій землі. Загинуло понад вісім мільйонів: близько 3 мільйонів воїнів та 5 мільйонів цивільних.
На початку Другої світової війни український народ не мав незалежної держави та був розділений між кількома країнами. Обидві тоталітарні системи (нацисти й комуністи), що однаково не рахувалися з ціною людського життя, використовували невирішене «українське питання» та прагнення українців до незалежності й суверенітету у власних цілях та геополітичних іграх, а українські землі розглядали виключно як ресурс. Єдиним українським політичним суб’єктом у роки війни був визвольний рух – люди й організації, що боролися за незалежність від обох тоталітарних режимів. До таких організацій, зокрема, зараховують й Українську повстанську армію.
Друга світова війна закінчилася зусиллями дипломатії, але виграна вона була сміливими воїнами та зброєю. Сьогодні, коли Росія без оголошення війни напала на Україну і здійснює огидну, безчесну, засуджену міжнародною спільнотою незаконну агресію, ми маємо не просто право на загальнонаціональний збройний спротив, але і на підтримку всього світу. Українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на створення нової, більш справедливої, світової системи безпеки, на побудову більш тривкого миру. Але умовою для цього є перемога над Росією, відновлення територіальної цілісності України та унеможливлення майбутньої агресії росіян проти будь-кого на планеті.
Після перемоги у російсько-українській війні наша держава та український народ отримають нове державне свято перемоги над рашизмом – сучасним нацизмом, що об’єднає все суспільство.
Коли нацизм капітулював
Акт про безумовну капітуляцію нацистської Німеччини було підписано у Реймсі о 2 годині 41 хвилині 7 травня 1945 року з участю представника від Радянського Союзу генерала Івана Суслопарова. Проте Сталін відмовився визнати акт. Він захотів підписання нового у Берліні, здобутому Червоною армією. Тож поставив ще одну вимогу союзникам – жодних офіційних оголошень про перемогу до вступу в силу іншої капітуляції.
Прем’єр Великобританії Вінстон Черчилль і президент Сполучених Штатів Гаррі Трумен відмовили. Черчилль послався на парламент, який вимагатиме від нього інформації, а Трумен – на те, що прохання Сталіна надійшло пізно та скасувати оголошення неможливо.
На це Сталін заявив, що підписаний у Реймсі договір не можна скасувати й не можна визнати, адже капітуляція має бути прийнята не на території переможців, а там, звідки прийшла агресія, – в Берліні. Союзники погодилися.
Другий Акт про капітуляцію Німеччини підписали у берлінському передмісті Карлсхорст – 8 травня, о 22:43, за центральноєвропейським часом, а це – за московським 9 травня, 00:43. Його текст майже дослівно повторював попередній. Наприклад, підтвердив час припинення вогню – 8 травня, о 23:01, за центральноєвропейським часом.
День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років (відео)
Щороку 28 червня українці відзначають велике державне свято — День Конституції України.
Конституція України — найголовніший державний документ, що визначає права, суверенітет та територіальну цілісність нашої країни.
У ніч з 27 на 28 червня 1996 року депутати Верховної Ради України працювали над створенням документа та витратили на це майже добу. Вже вдень 28 червня Верховна Рада України оголосила про ухвалення Конституції України.
Перші спроби закласти підвалини українського конституціоналізму були здійснені ще в 1710 році завдяки документу, який вперше описав Україну як повноцінну державу та частину Заходу. Це була Конституція Пилипа Орлика — визначна історична пам’ятка української та європейської думки, одна з перших конституцій світу.
Сьогодні Основному закону України виповнюється 26 років. В умовах війни це свято набуває особливого значення, адже демонструє незламність нашого народу та незалежність нашої країни.
Вітаємо українців зі святом, бажаємо мирного неба, стійкості та мужності! Віримо в Збройні Сили України!
Ключові повідомлення
Конституція України – головний нормативно-правовий акт держави, яким закріплено основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, регулює відносини між державою та суспільством, гарантує права і свободи людини.
Конституція України – наш моральний орієнтир.
Сьогодні, в умовах повномасштабного російського вторгнення і численних злочинів окупантів, усі ми по новому оцінюємо значення цінностей, закладених у Конституції України. Основний Закон є ядром консолідації Українського народу.
Незмінний упродовж століть цивілізаційний вибір Українського народу ми вкотре відстоюємо у збройній боротьбі проти московської агресії. Московська влада робила і робить спроби присвоїти українську історію, поцупити наші надбання, наших людей, дітей, майбутнє.
Українська Конституція – реальна, а не декларативна. Натомість для рашистського режиму, як і його попередника комуністичного тоталітаризму, написане у їхній конституції залишається декларацією. Це жодним чином не захищає ні власних громадян від обмеження їхніх прав, ні інші народи від злочинів агресії.
Історично конституційний процес свідчить про наміри юридичного закріплення на найвищому рівні таких цінностей Українського народу, як демократія, верховенство права, рівність громадян, незалежність і територіальна цілісність своєї держави та європейський цивілізаційний вибір.
Нам це вдалося, і нині Україна – незалежна сучасна європейська держава. Положення щодо стратегічного курсу нашої країни на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі й Організації Північноатлантичного договору нині закріплено в Основному Законі.
Від імені Українського народу та, виражаючи його суверенну волю, 28 червня 1996 року було прийнято Конституцію України, в якій, зокрема, захист України, незалежності та територіальної цілісності України, повага до її державних символів визначено обов’язком кожного громадянина.
Сьогодні громадяни України, які чинять спротив російському вторгненню, виконують конституційний обов’язок. Ми успішно протистоїмо агресору, що зневажає юридичні норми, міжнародне право. За підтримки закордонних партнерів наближаємо нашу Перемогу, за якою послідує притягнення до відповідальності держави-терориста.
Відео-презентація - Конституція: історія творення (відео)
23 СЕРПНЯ-ДЕНЬ ДЕРЖАВНОГО ПРАПОРА УКРАЇНИ
Історія свята
18 вересня 1991 Президія Верховної Ради України постановою «Про прапор України» надала синьо-жовтому прапору статус офіційної символіки країни. 28 січня 1992 Верховна Рада України прийняла постанову «Про затвердження Державним прапором України Національного прапора». А 23 серпня 2004 року Леонід Кучма підписав указ про встановлення свята державного прапора. З 23 серпня 2009 року засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. Під синьо-жовтим прапором в Україні зустрічають іноземних гостей, військовослужбовці приймають присягу, працюють українські посольства, він вивішується в ООН. Далі сім історичних фактів про український прапор.
23 серпня - День державного прапора України (відео)
24 СЕРПНЯ- ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Презентація до Дня Незалежності України: Слава і воля України
01 жовтня День захисників і захисниць України
Від 2014 до 2022 року День захисників та захисниць України ми святкували 14 жовтня. Дата була прив'язана до великого церковного свята — Покрови Пресвятої Богородиці, яке було надзвичайно шанованим серед українського козацтва.
Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календр, який змінив дні святкування більшості церковних свят, зокрема і Покрови. Тому професійне свято захисників і захисниць України також було перенесено разом з ним. Від 2023 року ми святкуємо його 1 жовтня.
1 жовтня - День захисників і захисниць України.(відео)
.jpg)
28 жовтня 2024 року виповнюється 80 – а річниця визволення України від фашистських загарбників.
Свято встановлене відповідно до Указу Президента України Віктора Ющенка від 20 жовтня 2009 року «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні…»
З перших днів війни Україна була центральною ділянкою воєнних дій. Війна двічі прокотилася по території України, знищуючи на своєму шляху людей, матеріальні та культурні цінності.
Битва за визволення України тривала 22 місяці. Перші населені пункти України на східному Донбасі були звільнені в грудні 1942 року. Завершила визволення України Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944 року було звільнено місто Ужгород, а 28 жовтня війська вийшли на сучасний кордон нашої Держави.
В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за звільнення України, та населення, яке постраждало від дій нацистських окупантів.
28 жовтня. День визволення України від фашистських загарбників.(відео)
.jpg)
Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 року підписав Указ №455/2023, відповідно до якого дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.
До відома. У 2023 році дата свята змінилася через рішення Православної церкви України (ПЦУ) та Української греко-католицької церкви (УГКЦ) перейти на новий церковний календар, відповідно до якого на 13 днів пересуваються раніше нерухомі дати свят. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.
Презентація до Дня писемності (відео)
6 грудня, в день ухвалення 1991 року Закону України «Про Збройні сили України», українці відзначають державне свято – День Збройних Сил України – свято справжньої мужності, героїзму і відваги.
За Конституцією, армія відповідає за оборону країни, захист її територіальної цілісності, суверенітету й недоторканності. В ЗСУ виділяють три основні види: Сухопутні війська, Повітряні сили та Військово-морські сили. Також є окремі роди військ ЗСУ: Десантно-штурмові, Війська зв'язку та кібербезпеки, Сили спецоперацій, Сили територіальної оборони, Медичні сили, Сили підтримки й Сили логістики.
Кожен із видів ЗСУ має свій професійний святковий день, але 6 грудня об’єднує всіх військовослужбовців України.
Щороку 7 грудня відзначається Всесвітній день української хустки. Це неофіційне свято, яке з'явилося 2019 року, покликане об'єднати жінок різних професій, віку та національностей для збереження українських традицій.
Відзначати День української хустки запропонувала активістка та депутатка Вінницької облради Людмила Станіславенко. Ідею підтримали громадські активісти в Україні та в усьому світі. Зокрема, 2019 року свято відзначалося в США, Іспанії, Канаді, Латвії, Португалії, Казахстані, Йорданії, Індії.
День української хустки відзначають у День Катерини – одне з головних жіночих свят, оскільки ця свята вважається заступницею жіночої долі.
Коментарі
Дописати коментар